Історія створення Ботанічного музею Питання про створення Ботанічного музею в системі Академії наук України було вирішене Президією УАН у березні 1921 р. Саме тоді було засновано Ботанічний кабінет (музей) і гербарій. Слід наголосити, що саме вони стали першоосновою сучасного Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України та Ботанічного музею в його складі. Першими штатними і позаштатними працівниками Ботанічного кабінету (музею) і гербарію були видатні вчені-ботаніки О.В.Фомін, Д.К.Зеров, П.Ф.Оксіюк, А.М.Окснер, Ю.Д.Клеопов, М.М.Підоплічко, А.С.Лазаренко та інші. Вони розгорнули роботу по вивченню флори і рослинності України, заклали основи гербаріїв судинних рослин, мохів, лишайників, грибів, а також розпочали збір матеріалів для Ботанічного музею. У 1931 році була розгорнута його перша експозиція на площі 260 м2 у приміщенні Інституту ботаніки по вулиці Терещенківській, 2. Ботанічний музей входив тоді до складу відділу вищих рослин, який від дня його заснування і до 1935 р. очолював О.В.Фомін, а потім (до початку Великої Вітчизняної війни) – Є.І.Бордзіловський. У тогочасній експозиції музею були представлені переважно гербарні зразки судинних рослин, грибів, лишайників, сухі плоди, насіння і цілі шишки; подекуди зафіксовані в розчинах супліддя деяких екзотичних видів рослин та інші матеріали. Вони були розміщені в семи вертикальних музейних шафах та кількох горизонтальних вітринах. До речі, серед інших, тут експонувався дивовижний горіх сейшельської пальми (Lodoicea maldіvіca), який В.І.Липський привіз із тропіків ще в дореволюційні часи, коли він працював у Санкт-Петербурзькому ботанічному саду, і передав Ботанічному музею Інституту в дні його становлення. У натурному вигляді було представлено великий екземпляр плодоносної ферули (Ferula badrakema), привезений із Середньої Азії А.С.Лазаренком. На превеликий жаль, повний інвентаризаційний список експонатів музейної експозиції того часу не зберігся. Та, судячи з усього, в ній було всього кілька сотень експонатів. Експозиція музею періодично оновлювалась, поповнювалась, але не розширювалась через відсутність належного приміщення. Вона не мала якогось чіткого тематичного напрямку, а була зібранням розрізнених цікавих експонатів – представників світу рослин та грибів. У такому стані музей існував близько 35-ти років. Про Ботанічний музей знали в загальноосвітніх школах столиці, учнівські екскурсії нерідко відвідували його, знайомилися з експозицією, отримували необхідні консультації, слухали лекції на природознавчі теми, до яких залучались науковці відділу вищих рослин та інших відділів Інституту. У післявоєнні роки за стан музею деякий час відповідала О.Д.Вісюліна, а пізніше – З.Ф.Катіна, її помічником та екскурсоводом була А.М.Краснова. Вони вели посильну роботу по оновленню та деякому поповненню експозицій. Наприклад, організували виставку гербарних зразків рослин, характерних для степових заповідників України, пізніше – злісних бур’янів та адвентивних рослин нашої флори; представників групи дикорослих корисних рослин: ефіроолійних, волокнистих, дубильних тощо. Однак ні за обсягом і оформленням експозицій, ні за характером розміщення та багатством матеріалів Ботанічний музей Інституту, в тогочасному стані, не міг конкурувати з іншими музеями столиці. У 1966 р. в Києві в системі Академії наук було створено Центральний науково-природничий музей (ЦНПМ) АН УРСР (у 1998 р. він отримав статус "Національного") як експозиційно-територіальний комплекс геологічного, палеонтологічного, зоологічного, ботанічного та археологічного музеїв, підпорядкованих відповідним інститутам Академії наук України на правах їх наукових відділів. Передісторія прийняття такого рішення досить повчальна. Якось, у 1965 р. К.М.Ситник, будучи начальzником науково-організаційного відділу Президії Академії, запросив президента Академії Бориса Євгеновича Патона, академіка Івана Григоровича Підоплічка та ще кількох біологів відвідати Інститут ботаніки, ознайомитись з його діяльністю. При огляді дуже скромної експозиції ботанічного музею Костянтин Меркурійович висловив сміливу далекоглядну ідею: він запропонував створити принципово нові багатопланові експозиції ботанічного характеру в комплексі з іншими музеями. Цю ідею гаряче підтримали Б.Є.Патон та І.Г.Підоплічко і вона стала спільним задумом. Для реального втілення цього задуму в життя було відведено величезний будинок Академії наук в центрі Києва. Вирішальним було те, що на четвертому поверсі цього будинку на той час вже існував Зоологічний музей. У 1966 р., відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР N440 від 8 червня, розпочато будівництво, організацію та створення експозицій по суті зовсім нового Ботанічного музею на площі 1400 м2 (на п’ятому поверсі величезного будинку по вул. Богдана Хмельницького, 15). Завідуючою музеєм була призначена Д.М.Доброчаєва, заступником – Б.В.Заверуха (липень 1966 р.), помічником деякий короткий час була А.М.Краснова, дуже короткочасно працювали О.О.Зап’ятова та М.І.Бондар, які невдовзі вийшли на пенсію. Та вже на січень 1967 р. музей було укомплектовано науковцями – Д.М.Доброчаєва, Б.В.Заверуха, Л.М.Сипайлова і науково-допоміжним персоналом, справжніми ентузіастами фітомузейної справи – З.С.Смирнова, П.О.Вавриш, Т.Г.Бойко, Л.Д.Морозова, трохи пізніше ще Є.П.Лихобабина, Л.О.Пеніна, Т.Л.Добичина, Б.Б.Ситенко та науковець Л.С.Панова. Деякий час тут працювала екскурсоводом Н.П.Небога. Академік К.М.Ситник та журналіст В.С.Галузинська у своїй науково-художній книзі "Ботанические тетради" (1986) про створення нових експозицій Ботанічного музею пишуть: "Их было трое у истоков новой экспозиции. Трое исследователей, энтузиастов, собирателей – Дарья Никитична Доброчаева, Борис Владимирович Заверуха, Людмила Мефодиевна Сипайлова. Требовалось не только разработать принцип построения музея, план экспозиции, но и собрать материал." Д.М.Доброчаєва, Б.В.Заверуха та Л.М.Сипайлова і частково (розділ "Основні групи рослинного світу") співробітники інших відділів інституту (альгологи, мікологи, ліхенологи, бріологи), розробили наукові та експозиційні принципи і основи створення цілком нового Ботанічного музею. Було опрацьовано наукову тематику всіх розділів, загальні плани створення експозицій, змісти і ескізи оформлення кожної експозиційної вітрини, діорами, біогрупи, стендів, фризів, відібрано багатий ілюстративний матеріал, складено текстові характеристики особливостей рослинного світу різних зон і регіонів, створено оригінальні схеми розподілу рослинності, карти поширення окремих видів тощо. Експозиції Ботанічного музею створювались за зонально-регіональним на флористично-фітоценотичній основі принципом, який найяскравіше характеризує багатюще різноманіття рослинного світу Землі: усіх її регіонів, різних природних зон та флористичних областей. Він має явну перевагу порівняно з багатьма іншими принципами побудови експозицій ботанічних музеїв, наприклад, суто систематичним, еволюційним, морфологічним, прагматичним, екологічним, які демонструють лише певні групи тих чи інших рослин і не дають цілісної картини їх природних комплексних взаємозв’язків. Важливим досягненням колективу творців музею стало те, що було дуже широко використано: метод об’ємної сушки рослин та їх відповідного експонування (в натурному вигляді) в усіх розділах і елементах експозиції – вітринах, біогрупах, діорамах. У практиці будівництва природознавчих музеїв світу такий метод, саме масово переважаючий у експозиції, застосовано вперше. Отже, одночасно з розробкою наукових основ створення експозицій та методу показу фітоекспонатів у натурному вигляді, щоб відвідувач мав повне, неспотворене гербарною сушкою, уявлення про рослину і місце її зростання, слід було все це – від першого до останнього примірника – зібрати безпосередньо в природі і відповідним чином зафіксувати (об’ємно висушити). Адже експонати старої експозиції були абсолютно непридатні для створення принципово нового музейного комплексу багатогранного ботанічного характеру. Наведемо лише дещицю інформації про величезну роботу, яка пов’язана з польовими дослідженнями в природі і збором відповідних матеріалів для розділів ботанічної експозиції. З метою вивчення особливостей рослинного світу окремих регіонів безпосередньо в природі, закономірностей його розподілу, збирання натурних об’ємно зафіксованих матеріалів, гербарію, фотодокументальних кадрів представників флори, рослинних угруповань і цілих ландшафтів невеликий колектив співробітників, починаючи з 1966 року і до 1995 року, здійснив понад 50 експедицій. Без успішного і результативного здійснення цієї титанічної роботи годі було навіть думати про ефективне створення повноцінної науково достовірної експозиції в повній мірі насиченої доброякісною натурною оригінальною експонатурою та документальним фотоілюстративним матеріалом. Впродовж перших трьох років, коли збирались матеріали для створення першої черги музейної експозиції, маршрути десятка експедицій охопили всі природні куточки України: Полісся, Волино-Подільську, Приазовську, Донецьку височини, Причорномор’я, Правобережний і Лівобережний Лісостеп та Степ, Карпати і Закарпаття, Рівнинний і Гірський Крим, Південний берег Криму. На базі зібраних і науково опрацьованих багатющих різноманітних натурних і наукових матеріалів, спільно з художниками-оформлювачами, було створено науково високоінформативну та глядацько ефектну цілісну експозицію про величезне різноманіття рослинного світу України на основі його зонально-регіонального розподілу. Тут кожна експозиційна вітрина відзначалась науковістю та естетичністю. В цілому вони створили єдиний довершений фітоекспозиційний музейний ансамбль. Особливою окрасою новостворених експозиційних залів першої черги Ботанічного музею стали великоформатні (7 x 3,5 x 2,7 м) чудові панорамно-об’ємні діорами. Вони відзначаються величезною наповненістю об’ємно зафіксованими представниками рослинного покриву з цілковитим відображенням існуючої в природі специфіки багатства видового складу рослинних угруповань. Уся натурна частина діорам чудово і гармонійно "зливається" з високохудожньо виконаною пейзажною частиною і створює в цілому неповторну ілюзію ландшафтної далечини і глибини небосхилу. З перших кроків, вже у холі, відвідувачів зачаровує діорама, яка відображає ландшафт південного берега Криму в доагрикультурний період. На фоні бірюзової синяви просторів Чорного моря мальовничо виділяються характерні види рослинного покриву ялівцево-дубових лісів та заростей чисту кримського. Постійне захоплення відвідувачів викликає діорама, у якій відтворено ділянку неозорого степу півдня України в час масового розвитку ковили та буйноцвіття степового різнотрав’я. До речі, цю діораму дуже любить Борис Євгенович Патон. Кожен раз, коли він відвідує Ботанічний музей, завжди неодмінно милується захоплюючою красою неозорого простору первісного степу. Натурний матеріал для цієї діорами зібрано під час спеціальної цільової експедиції у заповідний Хомутовський степ. Пізніше ще неодноразово доводилося доповнювати і оновлювати цю діораму. Зачаровує діорама ландшафту високогір’я хребта Чорногора синьоверхих Українських Карпат. У всій своїй красі перед глядачем постають верховіття гір, зарості рододендрона східнокарпатського в субальпійському та альпійському поясі. Тут на високогірських урвищах скель красується легендарна білотка альпійська, або шовкова косиця чи едельвейс. Оригінальною була діорама дубово-соснового лісу з участю заростей реліктового рододендрона жовтого на Овруцькому кряжі. Та пізніше цю діораму було перероблено. У новій версії в ній відображено ділянку дубово-грабового лісу лісостепової зони (Лиса гора у Києві) у час масового рясноцвіття весняних ефемероїдів. Слід особливо наголосити, що досвід, набутий під час створення експозицій та діорам першої черги музею став для співробітників відділу надійною основою в набагато об’ємнішій та значно складнішій роботі по створенню експозицій другої черги музею. Для ілюстрації сказаного подамо відомості тільки про деякі тогочасні експедиції. Експедиція з вивчення особливостей рослинного світу Далекого Cходу та збирання матеріалів для експозицій Ботанічного музею, 1967 р., з 12 червня по 27 липня. Начальник експедиції Б.В.Заверуха, учасники: Н.П.Масюк, А.М.Краснова, художник. Експедиційним маршрутом охоплено: південна частина Приморського краю (околиці Владивостока, Роздільного, Артема, Усурійська); мис Піщаний, заповідник "Кедрова Падь", озеро Ханка, південна частина острова Сахалін (околиці Корсакова, Південно-Сахалінська, Холмська, Невельська); південна частина Курильської гряди (острови Шикотан та Кунашир). Вивчались особливості рослинного світу далекосхідних реліктових хвойно-широколистяних лісів, вертикального розподілу рослинності, курильського високотрав’я. Ці особливості відображені у відповідних схемах та текстових характеристиках. Зібрано натурний матеріал для експозиції: відрізки стовбурів та гілки дерев далекосхідних і курильських лісів; понад 1,5 тисячі аркушів гербарного матеріалу, об’ємно засушені екземпляри деяких видів рослин, зроблено біля 500 кадрів фотознімків, з них частина кольорових, підготовлено матеріали для профілів розподілу рослинності. На основі зібраних і опрацьованих матеріалів створено 3 експозиційні вітрини з натурними експонатами, фотографіями, текстовими характеристиками, оригінальними схемами розподілу рослинності, які відображають особливості рослинного світу досліджуваного регіону. Експедиція з вивчення особливостей рослинного світу тундри та лісотундри і збирання матеріалів для експозицій Ботанічного музею, 1969 р., з 25 липня по 1 вересня. Начальник експедиції Б.В.Заверуха, учасники: Л.М.Сипайлова, Л.Д.Морозова, В.П.Бондаренко. Експедиційним маршрутом охоплено Великоземельську тундру (околиці Воркути, Хальмер-Ю Мульди, верхів’я р.Уси), Полярний Урал, околиці Лабитнонги; лісотундру і гори Путорану (околиці Норильська, Дудинки, Талнаха, озеро Лама); прибайкальську тайгу (околиці Іркутська, Листв’янки, західні береги озера Байкал). Вивчались особливості рослинного світу тундри і лісотундри та прибайкальської тайги, розподілу рослинності. Ці особливості відображені у відповідних схемах та текстових характеристиках. Зібрані екземпляри характерних видів мохів, лишайників, судинних рослин для експозицій, зібрано понад 1,5 тисячі гербарних аркушів, зроблено понад 500 кадрів фотознімків, з них частина кольорових, підготовлено матеріали для профілів розподілу рослинності. На основі зібраних і опрацьованих матеріалів створено 2 експозиційні вітрини з натурними експонатами, фотографіями, текстовими характеристиками, схемами розподілу рослинності, які відображають особливості рослинного світу досліджуваного регіону. Експедиція з вивчення особливостей рослинного світу пустель Середньої Азії та субтропіків Талишу і збирання матеріалів для експозицій Ботанічного музею, 1970 р., з 30 березня по 30 травня. Начальник експедиції Б.В.Заверуха, учасники: Д.М.Доброчаєва, Л.М.Сипайлова, З.С.Смірнова, В.П.Бондаренко. Експедиційним маршрутом охоплено: Красноводськ, Небіт-Даг, Бахарден, Ашхабад, Фірюза, Мари, Репетекський заповідник, Кушка, Бадхизький заповідник, Теджен, Баку, Ленкорань, Астара. Вивчались особливості рослинного світу центральних та південно-східних Каракумів, гір Копет-Дагу та Бадхизу, а також субтропіків Талишу. Складені схеми розподілу рослинності. Зібрано понад 300 екземплярів стовбурів, гілок дерев, трав’янистих рослин, засушених об’ємно, біля 3 тисяч аркушів гербарію, зроблено біля 1 тисячі фотознімків, складено текстові характеристики особливостей рослинного покриву. На основі зібраних і опрацьованих матеріалів створено 2 експозиційні вітрини, які відображають особливості рослинного світу пустель Середньої Азії, та одна вітрина, які відображає рослинний світ субтропіків Талишу. Експедиція з вивчення особливостей рослинного світу гір Середньої Азії та збирання матеріалів для експозицій Ботанічного музею, 1971 р., з 30 квітня по 12 липня. Начальник експедиції Б.В.Заверуха, учасники: З.С.Смірнова, Г.В.Сележинський, В.Мокринський. Експедиційним маршрутом охоплено околиці Алма-Ати, Медео, Талгар, озеро Іссик-Куль, Ура-Тюбе, перевал Анзоб, Чаткальський заповідник, Алайську долину, Ош, Ферганську долину, заповідник Сари-Челек, гори Копет-Дагу та інші. Вивчались особливості рослинного світу гір Середньої Азії, вертикального розподілу рослинності, проводився збір натурного матеріалу, велись фотознімальні роботи. Зібрані відрізки стовбурів та гілки дерев основних деревних порід, об’ємно і гербарно засушені екземпляри рослин-представників всіх гірських висотних поясів. Створено схеми вертикального розподілу рослинності. Всього зібрано біля 1,5 тисячі одиниць гербарних аркушів та різних натурних експонатів, зроблено понад 500 кадрів фотознімків. На основі зібраних і опрацьованих матеріалів створено 2 експозиційні вітрини, які відображають особливості рослинного світу гір Середньої Азії. Експедиція з вивчення особливостей рослинного світу Бадхизу і Малого Кавказу та збирання матеріалів для створення великоформатної діорами "Рослинний світ Бадхизу", 1972 р., з 18 квітня по 16 червня. Начальник експедиції Б.В.Заверуха, учасники: Л.М.Сипайлова, З.С.Смірнова, Г.В.Сележинський, Ю.В.Меньшова, І.І.Ілющенко. Маршрутом експедиції охоплено: Красноводськ, Ашхабад, Кушка, Бадхизький заповідник, Серакс, Баку, Дилижанський заповідник, перевал Годерзі, озеро Ріца, Красна Поляна. Вивчались особливості мозаїчного розподілу рослинного покриву Бадхизького заповідника з метою достеменного відображення в діорамі. Зібрано біля 1,5 тисячі пакетів об’ємно та напівоб’ємно засушених рослин, дернин, гілок дерев і кущів, суцвіть ферули. Зібрано також матеріал для створення вітрин про рослинний світ Кавказу. Проведено фотознімальні роботи понад 600 кадрів, складено схеми розподілу рослинності. На основі зібраних і опрацьованих матеріалів створено об’ємну великоформатну діораму, яка чудово і достеменно відображає особливості рослинного покриву Бадхизу в районі западини Ер-Ойландуз в період весняного розквіту флори цього куточка природи Середньої Азії. Експедиція з вивчення особливостей рослинного світу тундри та збирання натурних матеріалів для створення великоформатної діорами "Рослинний світ тундри" в експозиції Ботанічного музею, 1972 р., з 5 липня по 5 серпня. Начальник експедиції Д.М.Доброчаєва, учасники: Б.В.Заверуха, Л.Д.Морозова, З.С.Смірнова. Експедиційним маршрутом охоплено Великоземельську тундру (околиці Воркути, верхів’я р.Уси, полярний Урал). Вивчались особливості мозаїчного розподілу рослинного покриву різних тундрових угруповань з метою їх відображення у великоформатній об’ємній діорамі. Зібрано понад 2,5 тисячі об’ємно засушених куртин та екземплярів рослин купинчастої, болотної, чагарникової та петрофільної тундри та біля 1 тисячі аркушів гербарію. Зроблено схеми розподілу рослинності для їх відображення у діорамі та фотознімки місцевості. На основі зібраних і опрацьованих матеріалів створено об’ємну великоформатну діораму, яка чудово і достеменно відображає особливості рослинного покриву тундри в районі верхів’я річки Уси в Приполярному Уралі. Пізніше, з 1973 по 1991 рр., співробітники брали участь у 7 морських експедиціях на науково-дослідних суднах АН СРСР "Дмитрий Менделеев" та АН УРСР "Академик Вернадский" у тропічні країни по берегах Атлантичного, Індійського та Тихого океанів. Зібрані зразки представників тропічної флори дали змогу доповнити і розгорнути створені експозиції про рослинний світ Палеотропічного та Неотропічного флористичних царств. Особливо цікаві для експозиції про різноманіття фітобіоти гілки, квітки та плоди баобаба, ковбасного і гарматного дерев, пандана, хлібного дерева, плодів сейшельської та кокосової пальм, летиції, діленії, папайї, дерева какао та багатьох інших. Дуже вдалим виявився муляж найбільшої у світі квітки – рафлезії Арнольді (виготовлений З.С.Смірновою). Музей створювався у дві черги, по мірі вивільнення і архітектурної реконструкції приміщень під його експозиції: першу – "Рослинний світ України" та "Ботанічна наука на Україні" було відкрито для відвідувачів у травні 1969 р., другу – всі інші розділи, у вересні 1973 р. Загальна площа музею становить 1400 м2. У п’яти залах та холі представлені такі експозиційні розділи: 1. Ботанічна наука в Україні (хол). 2. Рослинний світ України (зали 1,2). 3. Охорона світу рослин (зал 3, ліва сторона). 4. Основні групи рослинного світу (зал 3, ліва сторона). 5. Клітинна будова та морфологія квіткових рослин (зал 3, правасторона). 6. Системи і еволюція квіткових рослин (зал 3, права сторона). 7. Рослини в житті людини (зал 3, права сторона). 8. Рослинний світ Євразії (зал 4). 9. Рослинний світ земної кулі (зал 5). Особливою окрасою двох останніх залів є чудові панорамно-об’ємні діорами, в яких відображені ландшафтні картини рослинності неозорих просторів Великоземельської тундри по берегах р.Уси в приполярному Уралі; оригінальна самобутня краса світу Бадхизького заповідника в районі западини Ер-Ойландуз (Туркменістан); загальний вигляд африканської савани в період засухи; чарівність узбережжя тропічного острова у Тихому океані з кокосовими пальмами та мангровими заростями. Експозиції Ботанічного музею нараховують близько 500 натурних експонатів, 370 кольорових та 250 чорно-білих фотографій, майже 1000 кольорових схем, малюнків, карт рослинності різних зон і ареалів багатьох видів рослин, понад 300 текстових характеристик з науковими відомостями про природні зони, флористичні райони, рослинні угруповання та особливості цікавих, цінних для науки або практики видів рослин. Експозиційні матеріали розміщені в 109 стандартних вітринах (2,5 x 2 x 0,6 м), 8 великоформатних діорамах та 14 біогрупах, на 20 різноформатних щитах, понад 100 фризах над вітринами. Крім того, постійно періодично експонуються факультативні тематичні виставки: "Медоносні рослини", "Плоди та насіння квіткових рослин", "Харчові дикорослі рослини", "Дикорослі лікарські рослини", "Адвентивні рослини". Наукові засади створення музею, методи збору матеріалів, їх фіксації та експонування, характеристики експозицій, наслідки роботи експедицій висвітлені в цілому ряді статей на сторінках періодичних видань – "Український ботанічний журнал", "Ботанический журнал", "Вісник АН УРСР" (Д.М.Доброчаєва, Б.В.Заверуха, Л.М.Сипайлова); навіть польський журнал "Познай свят" (Poznaj Swiat) опублікував серію статей про експедиції Ботанічного музею (Б.В.Заверуха); окремо викладена методика сушки рослин в об’ємному вигляді (П.О.Вавриш, Л.Д.Морозова). Характеристика музейних експозицій подана у двох виданнях путівника "Ботанический музей. Путеводитель" видання 1976 та 1986 рр. (Д.М.Доброчаєва, Б.В.Заверуха, Л.М.Сипайлова). Перше чудово ілюстроване його видання (1976) обсягом 6,3 друк. арк. за стислу і вичерпну характеристику всього розмаїття рослинного світу України, Євразії, земної кулі та основних груп рослинного світу викладачі вузів та вчителі біології по праву назвали своєрідною "малою ботанічною енциклопедією". На жаль, десятитисячний тираж цього видання дуже швидко розійшовся, а поновити видання в повному обсязі вже не було можливості. Друге видання "Путівника" було значно скорочене і вже не мало такого широкого змістовного тексту (4 друк. арк., з них половина – фотоілюстрації). У 1982 р. вийшов друком великий прекрасно ілюстрований путівник по всіх експозиціях п’яти музеїв ЦНПМ АН Української РСР, для якого той же авторський колектив підготував опис експозицій Ботанічного музею Інституту. Це чудово оформлене подарункове двомовне (російською і англійською мовами) видання миттєво розійшлося і стало бібліографічною рідкістю. Експозиції Ботанічного музею постійно отримують позитивну, нерідко захоплюючу оцінку відвідувачів: вітчизняних ботаніків та природознавців, колег з багатьох зарубіжних країн, студентів, учнівської молоді, широких кіл населення, яких щоденно сотні відвідують музей. Перший запис у книзі при відкритті Ботанічного музею було зроблено 23.05.69 р. двома Президентами академій наук – М.В.Келдишем (Президент АН СРСР) та Б.Є.Патоном (Президент АН УССР), які записали такий текст: "С удовольствием познакомились с Ботаническим музеем. Вы делаете большое и полезное дело. Успехов Вам!" У свою чергу, делегати V з’їзду Всесоюзного ботанічного товариства, що відбувся у Києві в 1973 р. висловили своє враження у віршованій формі: "Хоть жизнь ботаников влечет повсюду В леса, луга и на вершины скал, Такого ботанического чуда Мы в мире не видали никогда..." Оформлення експозицій музею виконано художниками О.Л.Екертом, Я.М.Хайсманом та іншими з художнього фонду УРСР за проектом і під керівництвом І.О.Хорошунової. Архітектурна перебудова приміщень та обладнання експозиційних залів (стендів, вітрин, конструкцій, діорам, біогруп, фризів та ін.) здійснено під керівництвом О.С.Саввиної та М.Ф.Цікори. Автор художнього оформлення діорам "Тундра", "Бадхизький заповідник", "Карпати", "Степ", "Крим", "Весняна діброва" художник М.І.Островський, діорама "Африканська саванна" – М.О.Хан, діорама "Мангри" – А.І.Ломовський (пізніше ця діорама була перероблена). На завершення дуже стислої розповіді про створення нових фітоекспозицій (по суті принципіально цілком нового за науковим змістом, насиченням натурною експонатурою і супровідними матерілами та художнім оформленням Ботанічного музею) неодмінно слід віддати належне у цій великій справі Д.М.Доброчаєвій – професору, доктору біологічних наук, заслуженому діячеві науки УРСР, лауреату Державної премії УРСР, видатному фахівцю в галузі систематики судинних рослин, флорології, історії ботанічної науки та природознавчого музеєзнавства, палкому популяризатору наукових знань і чудовій людині. З великою постійною скорботою у серцях констатуємо, що 1 грудня 1995 р. вона пішла з життя ("Вінок пам’яті на свіжу могилу професора Дарини Микитівни Доброчаєвої" – Український ботанічний журнал, т.53, N1–2, 1996 – С.154–161.). У вже згадуваній вище книзі акдеміка К.М.Ситника та журналіста В.Галузинської "Ботанические тетради" читаємо: "Без Дарьи Никитичны не было бы музея..." Притаманні Дарині Микитівні чудові організаторські здібності й творча активність допомогли їй згуртувати невелику групу співробітників музею у справжній творчий колектив, який самовіддано, дружньо, плідно і результативно працював над створенням багатогранних експозицій ботанічного характеру. Високе звання лауреата Державної премії вона заслужено отримала за флорологічне і критико-систематичне опрацювання багатьох родових і родинних таксонів для капітального академічного видання – 12-томної "Флори УРСР". Багато років Д.М.Доброчаєва присвятила поглибленому вивченню великого природновидового різноманіття представників родини шорстколистих на великих просторах від Льодовитого океану до Чорного моря і Кавказу, від Балтійського моря і Карпат до Уралу та Каспію. В результаті цієї науково-дослідної роботи була підготовлена та успішно захищена у 1978 р. докторська дисертація "Бурачникоцветные (Boraginales Nadoch) европейской части СССР". Згодом було опубліковано флорологічне опрацювання Дарини Микитівни цієї родини у капітальному зведенні "Флора европейской части СССР" (т.5, 1981). З червня 1966 р. до вересня 1985 р. Ботанічний музей очолювала Д.М.Доброчаєва, потім ним керував В.С.Ткаченко, а з 1989 р. (за сумісництвом, будучи завідуючим відділом вищих рослин) – Б.В.Заверуха, який у вересні 1991 р. повністю перейшов на посаду завідуючого Ботанічним музеєм, з якої звільнився у липні 2000 р. у зв’язку з виходом на наукову пенсію, але продовжував працювати на контрактній основі як головний науковий співробітник. З 1991 р. до колективу наукових співробітників Ботанічного музею влився ентузіаст фітомузейної справи, флоролог і ботаніко-географ В.В.Новосад, який став заступником завідуючого музеєм, а з 2000 р. його завідуючим. |